Даосисти розробили першу анархічну теорію, засудивши доцільність існування держави, закликаючи до життя у гармонії з природою. Держави повинні бути маленькі, з не численним населенням. Перші політичні погляди Стародавнього Сходу мали релігійно-міфічний характер.

Найголовніші ідеї Платона сформульовані в його працях «Держава», «Крітій», «Політик», «Закони» та ін. Він заклав основу політичної філософії, розробив концепції ідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму і рівності, аристократії, тімократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії та «істинного правління». Дав філософське обґрунтування понять політики, політичних знань, політичного мистецтва, політичної https://stimul.kiev.ua/articles.htm?a=windows-12-obitsyae-stati-revolyutsiynoyu ідеології, державного устрою, форми державного управління, політичної свободи, справедливого закону тощо. Для міфів стародавніх народів, у цілому, характерне уявлення про божественне (небесне, надлюдське) походження існуючих відносин влади і порядку. Так, у Рігведі (священних гімнах аріїв) всі події в світі розглядалися, як прояв Ріти — світового порядку, — дотримання якого вважалося правильним шляхом і виконанням обов’язку.

Відбувся перехід до відносно раціонального погляду на світ у цілому та державу зокрема. Ці погляди виявляються у вченнях Конфуція, Мо-Цзи, Лао-Цзи, Будди, Зарататустри та інших. З уявленнями давніх вавилонян пов´язана одна з найцінніших пам´яток східної політико-правової думки — Закони Хаммурапі (1792—1750 до н. е.). Особливості формування політичних та правових вчень в античності. Процес формування політичних та правових ідей і теорій у стародавньому світі на початковому етапі є тільки частиною, в тій чи іншій мірі самостійною, міфологічних уявлень. Тільки пізніше вони отримують своє закріплення в різноманітних концепціях політичної і правової філософії, науки про політику, юриспруденції. Збір податків, постійна звітність про надходження в казну, інформація про витрати на утримання армії і духовенства, повний контроль релігійного і суспільного життя — все це строго регламентувалося.

Залишити відповідь Скасувати коментар

Грандіозні війни з сусідами все частіше закінчувалися «внічию» зважаючи на повну виснаження сторін, а цього економіка ассірійського «держави-вовка» не витримувала. У підсумку до стану кладовища була «замирена» значна частина Межиріччя, а що залишилися в живих «викреслили з реальності» саму Ассирію. Її мова, культура і народ були знищені повністю. На підтримку Петра І, обґрунтування освіченого абсолю¬тизму було спрямоване й вирішення Ф. Прокоповичем проблеми співвідношення світської і духовної влади, держави і церкви.

Це зумовлювало і формування певної стратегії державної влади. Демократію Платон розцінював як лад приємний і різноманітний, але такий, що не має належного управління. Справді, основною формою демократії в ті часи були народні збори, тобто збори вільних громадян полісу. На таких зборах верховодили вожді народу — демагоги, не було належної організованості, компетентності й виваженості у прийнятті політичних рішень. Платон, як й інші давньогрецькі мислителі, заперечував не взагалі демократію як владу народу, а демократію як владу натовпу — охлократію. Кожну з форм державності губить саме те, що вважається в ній найвищим благом.

• Епоха Середньовіччя припала на V-XVI ст.
• Наслідувати небесний зразок означає шанувати мудрість як основу управління, а важливим моментом такого мудрого Управління є вміле поєднання настанов з покараннями.
• Останнє Аристотель поділяє на писане (закони держави) і неписане (звичаєве право).
• Цицерон, виходячи з постулату «під дію законів підпадають всі», розробив проекти законів про релігію і про магістрати, які збагатили теорію державного управління.
• Держави Стародавнього Сходу Поняття “Стародавній світ” хронологічно охоплює історію приблизно від 5 тисячоліття до н.
• Прокопович був одним із найосвіченіших політичних і церковних діячів Російської імперії того часу, добре обізнаним з досягненнями світової політичної думки.

Творцями їх виступили софісти, найяскравішими представниками яких були Протагор (481—411 до н. е.), Горгій (483—375 до н. е.), Гіппій (460—400 до а. е.), Антіфонт (V ст. до н. е.), Фрасімах (V ст. до н. е.) та ін. Їх творчість збіглася з третьою політичною революцією в Афінах. Економічні та політичні погляди ідеологів країн середньовічного Сходу Предметом дослідження економічних процесів епохи середньовіччя виступає…

Політологія – Логвина В. Л. – 1. Політична думка Стародавнього Сходу

„Повчання Гераклопольського царя своєму сину” ст. Провідником третьої течії — легізму — був Шан Ян (400—338 до н. e.). У трактаті «Шан цзюнь шу» він обґрунтовує державу як абсолютну інституцію, найвищу мету і вінець діяльності людини, велетенську безжалісну машину примусу, а право, закон — як найефективніший засіб досягнення такої мети. Головні риси закону — верховенство, універсальність, жорстокість, обов’язковість для всіх.

На піку свого розквіту Ассирія займала землі від східних берегів Середземного моря до Каспію. Якщо перенести володіння стародавньої Ассирії на сучасну карту, її територія охопить Сирію, Ірак, Ліван та Ізраїль, частину Саудівської Аравії, Йорданії та Туреччини, а також кілька областей Ірану. Вся історія Ассирії – це періоди підйомів і занепадів. Створення першої в світі регулярної армії, розробка передової військової тактики і споруда далекобійних знарядь дозволили підкорити величезні території. Термін “Стародавній Схід” використовується для позначення багатьох областей і держав, розташованих від Північної Африки до узбережжя Тихого океану. Регіон включає в себе народи і країни, що існували на цих територіях з кінця III тисячоліття до н.е.